Розробки уроків

8 клас І семестр ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

УРОК 1

Епіграф до уроку:

«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»

Л. Бернстайн

Тема. Музика Й. С. Баха й сучасність.

Мета. Виявити особливості й відмінності академічної та розважальної музики за їхнім життєвим змістом і призначенням, роль музичного мистецтва у су­спільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Засвоїти значення понять і термінів «серйозна (академічна)» та «легка (розважальна, естрадна, популярна музика»,  «естрада», «тока­та». Закріпити визначення понять «стиль», «полі­фонія» , «фуга».На основіодного з найвідоміших творів Й. С. Баха -  «Токата  і фуга ре мінор» — обговорити питання про роль і значення творчо­сті видатного німецького композитора в розвитку музичного мистецтва різних епох, зокрема сучас­ного. Розвивати в учнів навички глибокого, по­рівняльного аналізу виконання музичних тво­рів. Формувати інтерес до поліфонічної музики й творчості Й.С.Баха Виховувати любов до при­роди й краси,

Музичний матеріал: Й.С.Бах. «Токата і фуга ре мінор» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон   (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка,портрети композиторів Й. С. Баха, Л. Квінт, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Воло­шина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

                                   ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Шкільний корабель » Г. Струве або пісні про школу на вибір учителя.

Виконання пісні «Шкільний корабель» композитора Г. Струве.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, отри­маних під час літніх канікул. (Під час бесіди-діалогу слід звернути увагу учнів на життєвий зміст прослуханих творів.) Учитель

-                  Яку музику ви слухали під час літніх канікул?

-                  Які музичні телепрограми та конкурси ви запам'ятали?

-                  Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?

-                   У якому музичному стилі вони звучали: класицизмі, баро­ко, романтизмі чи імпресіонізмі?

(Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюстру­ють або виконують фрагменти інструментальної чи вокальної му­зики.)

-                   Якою з пісень ви хотіли б підсилити нашу бесіду?

3.               Виконання пісні за бажанням учнів.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. У цьому навчальному році ви продовжуватимете пізнавати світ музичних образів. Однак порівняно з минулим ройком, завдання, які вам доведеться розв'язувати на уроках музики, будутьскладнішими.

Тема І семестру має назву «Відлуння епох у музичному мисте­цтві». Мистецтво дає можливість уявити духовний образ кожної епохи, тому «відлуння епох» (бароко, класицизму, романтизму тощо) — це духовний зв'язок усіх часів. «Музика — це звучання часу, його дух» (С. Коньонков), а «мистецький шедевр народжу­ється навіки» (В. Гюго).

Музичні твори минулих епох і сьогодення звучать поряд, во­ни впливають на життя, людей і ведуть Нескінченний діалог із ре­альністю. Вони прагнуть будувати світ, людину згідно із законами Добра, Краси та Любові. Тема II семестру, яка має назву «Музи­ка в діалозі із сучасністю», присвячена саме цим проблемам, тобто проблемам взаємодії музичного мистецтва й сучасності.

У цьому навчальному році ви познайомитеся з тим, як взаємо­діють між собою академічна (серйозна) та розважальна(легка) му­зика. Існування цих жанрів у мистецтві, житті є таким самим при­родним, як різноманітне емоційне життя людини.

Слід запам'ятати, що «серйозна й легка музика — це поєднані між собою великою кількістю каналів дві протоки однієї могутньої ріки» (А. Сохор, музикознавець).

Розкривати таємницю впливу музики минулих епох, яка ді­йшла до нас через століття, долаючи руйнівну стихію часу, ми роз­почнемо з музики Баха, бо він, «Йоганн Себастьян Бах — велика таємниця! Таємниця людського генія, таємниця розуму й почут­тів» (А. Котляревський, музикознавець ).

Відомий учений Альберт Енштейн зазначав, що в музиці Баха він чув «гармонію Всесвіту». Феномен Баха, його «гармонію Все­світу» нам допоможуть зрозуміти органні твори композитора, які ми слухали раніше, а також один із його найвідоміших ранніх тво­рів «Токата і фуга ре мінор».

Твір «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Бах написав у молоді ро­ки в так званий веймарський період творчості (у місті Веймар Бах упродовж кількох років працював помічником придворного ка­пельмейстера).

Ця музика, яка народилася, мабуть, із блискучої імпровізації, а потім була записана й відшлі­фована, сповнена юнацького на­тхнення.

5.                Уявна музична подорожна батьківщину композитора.

Учитель. Уявімо, що ми по­трапили до Німеччини. Ось ми за­ходимо до Кельнського собору,. Роз­гляньмо його зовнішній вигляд. Велич цього собору ніби з'єдналась із величчю бахівської музики.

-                    Що характерно для архітектури собору?

-                    У якому стилі вона виконана?

6. Слухання твору «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Баха.

-                     Яке враження справив на вас цей органний твір композит тора?

-                    У чому полягають жанрові особливості токати?

(Цей твір належить до поліфонічного циклу, у який входять

-                     Зверніть увагу на зображення органа, улюбленого інстру­мента Й. С. Баха, супутника всього його творчого життя.

Що означає термін «токата» ?

Звернімося до словника

Токата (італ.toccata, відtoccare — доторкатися) — віртуозна інструментальна п'єса для клавішних інструментів, витримана за­звичай у швидкому, розміреному, чітко ритмованому русі.

Токата була відома ще в епоху Відродження. Це був урочисто-сигнальний твір для духових інструментів та литавр, який вико­нували як святкові фанфари. У XVIII ст.— це вступ фанфарного характеру до опер та балетів.

Надалі токата — як клавірний твір — виконувала роль вступу (прелюдії до хорових духовних творів) і лише згодом стала само­стійним жанром.

Чи помітили ви, як проходив розвиток основної теми фуги?

-                   Який висновок щодо особливостей фуги ви можете зробити?

-                     Що означає термін «фуга»?

Звернімося до словника                              

Фуга (від лат.fuga — втеча) — найбільш розвинута форма по­ліфонічної музики, в основі якої лежить імітація (наслідування) та багаторазове послідовне видозмінене повторення різними голо­сами однієї або кількох тем.

Підсумок учителя

Тема фуги у творі інтонаційно пов'язана з токатою. Вона по­стійно змінюється, розкривається різними гранями в різних темб­рах і регістрах.

Запитання до учнів

-                    У яку епоху жив і творив Й.С. Бах?

-                     Який музичний стиль притаманний творчості композитора: романтизм, класицизм, імпресіонізм чи бароко?

-                    Майже 800 років живе в мистецтві ім'я Йоганна Себастьяна Баха. Чим близька людині XXI ст. його музика?

-                    Що знайшли для себе в ній ви?

 7. Гра «Мистецтвознавець».

Уявіть, що кожен із вас — мистецтвознавець. У яких кольо­рах, символах, художніх образах ви відобразили б своє враження від музики Й. С. Баха? Які поетичні слова ви знайшли б для музи­ки Й.С. Баха?

Послухайте вірш Бориса Дубровіна «Бах у Домському соборі»:

Бах в Домском соборе.

  

Звучанье Баха

Снова первозданно,

Его дыханье

Рвется в вышину.

И мы у этой пленницы органа –

У музыки,

У музыки в плену.

То гром грозы,

То оклик океана,

То вздох дождя,

То колокола стон,

То звук слезы,

Сорвавшейся нежданно,

А то ручья

Веселый перезвон.

Бой хрусталя,

Биение капели,

Как взлет весны,

Собора небосвод.

Сама Земля

В предчувствии апреля

Сквозь сны и стены

Музыку несет.

Так слит со сводом

Домского собора

Весь небосвод со звездной

высотой,

Как ты со мною жаждою

простора,

Как я  с  тобою сердцем

и мечтой.

-                      Чи такі слова ви хотіли сказати на честь Баха? Якою музикою вони для вас прозвучали?

Послухайте висловлювання щодо музики Й. С. Баха:

«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу і не залежний від нього!» (Л. Бернстайн).

«Якщо життя забере в тебе надію й віру, один бахівський твір здатен усе повернути» (Ф. Мендельсон-Бартольді).

Як ви їх розумієте?            ,

 8. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» композитора Л. Квінтна слова В. Кострова.

а) Слово вчителя.

У творчості композитора Лори Квінт ця пісня займає особливе місце. Саме вона принесла авторці перший справжній успіх. Уні­кальним і незабутнім було перше виконання цієї пісні на закритті Ігор Доброї Волі в Таллінні (Естонія) в 1986 році. Її виконував ан­самбль зірок російської естради.

(Звернення до портрета композитора, фотознімка першого ви­конання пісні.)

Згодом мелодія пісні довгий час буде виконувати роль позив­них на радіо.

б) Слухання пісні «Здрастуй, світ!».

Запитання до учнів

— Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?

-                     Чи почули ви відлуння бахівських образів у пісні, створеній у кінці XX століття?

в) Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.

 9. Гра «Композитор».

―                Познайомтесь із текстом приспіву та складіть свою мелодію на його слова.

―                Послухайте композиторський варіант приспіву та розучіть його на слух. 

10. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

―                Які враження справила на вас музика Й. С. Баха?

―                Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?

―                Як ви розумієте значення музичного терміна «поліфонія»?

Поліфонія — це багатоголосий склад музики, усякому окреміголоси чи групи голосів мають самостійне значення та інтонаційно-ритмічний розвиток.

―                У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважаль­ному (легкому) — написаніпісня «Здрастуй, світ!» й «Тока­та і фуга ре мінор» ?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Визначати її жанр та образ­ний зміст. Вивчити формулювання музичних термінів.

12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

УРОК 2

Епіграф до уроку:

«Й. С. Бах — це такий гігант, що сприймається не як особистість, а як могутня творча лабораторія, у якійперековувалися всі творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики його часу».

Б.Асаф'св

Тема. Бахівські традиції в музиці XX ст.

Мета. На прикладі арії з «Бразильської бахіани № 5» по­знайомити учнів із творчістю бразильського ком­позитора XX ст. Ейтора Вілла-Лобоса. Розвивативміння характеризувати основні риси творчості відомих композиторів минулих епох і сучасності. Закріпити визначення понять «арія», «академіч­на (серйозна) музика». Розвивати вокально-хорові навички та вміння орієнтуватися в стильових на­прямах музичного мистецтва. Формувати інтерес до творчості Е. Вілла-Лобоса, Й. С. Баха, Л. Квінт, глибоке розуміння класичної музики. Виховува­ти почуття краси, оптимізму, любові до життя.

Музичний матеріал: Е. Вілла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани № 5» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучу­вання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні Інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрета композиторів Е. Вілла-Лобоса, Л. Квінт, фотознімок «Ріо-де-Жанейро, столи­ця Бразилії», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковcька), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

 1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

-                     Яка музика прозвучала на початку нашого уроку?

-                     Який образний зміст, характер має ця музика?

-                     Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?

-                    У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважаль­ному, «легкому» — написана «Токата і фуга ре мінор»?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

-                    Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох, творчості Й. С. Баха?

-                     Які твори мистецтва ви можете згадати?

— Чи знайомі вам ці рядки російського поета Миколи Ушакова:

«Нам любий Бах...

Та як про це сказать?

Не те, щоб нині музики не стало,

Але такого чистого кристалу

Не дарувала неба благодать...»?

Бразильський композитор Ейтор Вілла-Лобос був одним із тих, хто у своїй творчості передав глибоку любов і шану до музики ви­датного композитора Й. С. Баха.

 4. Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» композитора

Е. Вілла-Лобоса.

а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».

Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Ді­яч XX ст. Ейтор Вілла-Лобос є засновником національної кла­сики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,

Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.

(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бра­зилії».)

Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ей­тор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розкві­ту його власної різножанрової творчості на основі народного фоль­клору й класичних традицій.

Серед творів Е. Вілла-Лобоса — кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Ба­ха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.

Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг вико­нати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчо­сті німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу — «бахіана».

У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос ство­рив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» — сюїт для різно­го складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусімуклонитися імені й творчості Баха — неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.

б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.

-                   Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?

-                    Який характер музики, особливості будови арії?

-                   Що характерно для звучання мелодії арії?

Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?

-                   Яку атмосферу він створює?

Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний су­провід, створюють атмосферу серенади.

На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного харак­теру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.

Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у вико­нанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).

-                    Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх — малюнком чи поетичними рядками?

-                   Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?

Арія з «Бразильської бахіани № 5» — одна із перлин світової

музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цін­ностей, що не підвладні часові.

Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразиль­ського фольклору — елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.

-                    У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: акаде­мічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?

-                    Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?

«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).

У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бра­зильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європей­ських музичних культур.

Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос за­провадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій наці­ональній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим не­бом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.

5. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» («Здравствуй, мир!») Л. Квінт (другий куплет).

―                Який образний зміст має ця пісня?

―               До яких важливих і вічних понять звертаються її автори? (Світ, друг, дім,радість, майбуття, любов тощо.)

Аналіз поетичних та музичних засобів виразності. (Під час вокально-хорової роботи над піснею слід звернути ува­гу на чітку дикцію, плавність виконання, чистоту інтонації, вико­навський план пісні.)

―                Які пісні подібної тематики ви можете згадати? Виконання пісень за

бажанням учнів.

6. Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Кому з видатних ком­позиторів минулих епох ви присвятили б свій музичний твір?

7. Підсумок уроку.

а)  Запитання до учнів.

―                Чи схвилювала вас музика композиторів Е. Вілла-Лобоса та Л. Квінт?

―                Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в улюбленому виді мистецтва.

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

УРОК 3

Тема. Вічні почуття в музиці Бетховена.

Мета. Визначити особливість образного змісту Сона­ти № 14 (І частина) Л. Бетховена. Закріпити знан­ня понять «музичний образ», «камерна музика», «соната». Розвивати вміння глибоко аналізувати та характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні й розвитку як відображення почуттів людини. Удосконалювати навички втілення емоційно-образного змісту му­зичного твору в процесі його виконання. Форму­вати інтерес до творчості Л. Бетховена, Л. Квінт. Виховувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, естетичний смак, любов до життя, по­чуття оптимізму, любові, вірності.

Музичний матеріал; Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ!» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання арії з «Бразиль­ської бахіани № 5».

2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.

―               Який музичний твір вітав вас, коли ви заходили до класу?

―               Що хотів виразити у своїй музиці композитор Е. Вілла-Лобос?

―               Яке власне бачення фрагментів «Сюїти у старовинному сти­лі» ви можете запропонувати засобами інших видів мистецтв?

―               Які музичні зустрічі відбулися у вас упродовж тижня?

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Продовжимо розмову про музику минулих епох, яка звучить у наш час.  ,

-                    Чи хвилює вона вас? Чи знайома вам ця музика? Послухаймо фрагмент Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.

-                    У якому музичному стилі написана соната? Що вам відомо про її автора? Скільки образів утілено в музиці цього твору?

На всі ці запитання ви спробуєте відповісти, прослухавши ще раз І частину Сонати № 14 композитора Л. Бетховена.

4. Слухання Сонати № 14 (І частини) композитора Л. Бетховена.

а) Слово вчителя. Ця відома соната Л. Бетховена, що була

присвячена графині Джульєтті Гвіччарді, має свою історію.

(Показ портрета Д. Гвіччарді.) Звернімось до сторінок із життя компози­тора.

...Бетховену було близько ЗО років, коли він почав втрачати слух. У цей час він учив гра­ти на фортепіано Джульєтту Гвіччарді — донь­ку одного знатн'ого аристократа.

Юнак закохався у свою ученицю. Він змі­нився. І причиною цих змін була мила, чудова дівчина.

Композитор сподівався, що кохання допоможе здолати йому недугу. Однак багата аристократична родина Джульєтти зверхньо ставилася до талановитого композитора — адже він був бідним, і віддала Джульєтту заміж за графа Галленберга.

Під впливом усіх цих подій Бетховен створив Сонату №. 14 і на її титульному аркуші написав: «Соната на зразок фантазії. Графи­ні Джульєтті Гвіччарді присвячується». (Показ ілюстрації.)

б) Слухання Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.

Визначте образний зміст І частини сонати, характер її музики.

 Які почуття викликала у вас музика І частини Сона­ти № 14?

Яку характеристику ви можете дати основній темі прослу­ханого твору?

Виконайте фрагмент теми як вокаліз або із назвою нот. в) Виконання теми І частини Сонати №14.

Що характерно для супроводу, на фоні якого звучить мело­дія «душі, яка плаче»?

-                    Передайте характер ритмічної пульсації твору легкими уда­рами руки по парті (інструменту).

-                    Домагайтесь «найделікатнішого виконання» (ЛБет­ховен ).

-                    Який живописний образ викликала у вашій уяві музика І частини сонати?

-                    Чи близька соната за своїм образним змістом до фортепіан­ної п'єси «Елізі»?

-                    Порівняйте образний зміст п'єси із піснею Л. Квінт «Здра­стуй, світ!».         '

Широко відома п'єса-мініатюра «Елізі» — це перлина любов­ної лірики композитораЛї чиста, переливчаста, як струмок, мело­дія нагадує легкий подих вітерцю, що торкається найпотаємніших струн людської душі.

5. Виконання пісні Л. Квінт «Здрастуй, світ!».

—; Який виконавський план цієї пісні ви можете придумати?

-                    Подумайте, як слід виконувати кожний куплет та приспів цього твору.

6. Гра «Диригент». Уявіть, що кожен із вас— диригент. Пластичним рухом руки передайте характер музики пісні.

7. Які пісні, близькі за образним змістом, характером, ви можете згадати?

8. Підсумок уроку. а) Використання технології «Мікрофон».

1.                 Які враження справила на вас музика уроку?

2.                 За допомогою яких видів мистецтва ви змогли б її відобра­зити?

3.                 Чи запала вам у душу музика Бетховена?

Чи хотіли б ви, щоб музика Бетховена супроводжувала вас усе життя, стала вашим супутником?

4.                 Чи згодні ви зі словами Едуарда Ерріо, які він сказав про Бетховена: «Душі, які страждають, благородні душі, / Ві­зьміть собі в супутники цю людину » ?

5.                 Як ви гадаєте, чому композитор не скористався у І частині сонати традиційною сонатною формою?

6.                 На титульному аркуші свого твору Бетховен написав «Со­ната на зразок фантазії». Чому саме так він написав? По­ясніть

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй,світ!» Л. Квінт.

УРОК 4                                                                    

Епіграф до уроку:

«Душі, які страждають, благородні душі, Візьміть собі в супутники цю людину».

Е. Ерріо

Тема. Світ почуттів бетховенської Сонати № 14.

Мета. Продовжувати знайомство із Сонатою № 14 Л. Бет­ховена та обставинами її створення. Пояснити історію виникнення програмної назви сонати. По­глибити знання поняття «сонатна форма» та її складових частин. Розвивати вміння аналізувати музичний твір, його образний"зміст. Удосконалю­вати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики, до творчості Л. Бетховена, І.'Шамо. Виховувати естетичний смак, почуття співпереживання та поваги до мужньої особистос­ті, стійкість у житті, вірність у дружбі, любов до столиці України — Києва.

Музичний матеріал: Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); І. Шамо. «Києве мій» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання:, музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, І. Шамо, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичнемистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О, Дорогань, Ю. О. Очаовська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

 1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Сонати № 14 Л. Бетховена.    

2. Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду учнів.

-                    Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу (ка­бінету)?

-                   Кому присвятив свою сонату композитор Л. Бетховен?

-                    Чим вразила вас Соната № 14?

-                   Які почуття вона у вас викликала?

-                    Чи з'явилось у вас бажання послухати наступні частини Со­нати №14?

Сьогодні ми продовжимо знайомство із Сонатою № 14 компози­тора Л. Бетховена.

 3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Безмежний світ музики композитора Л. Бетховена вражає своїм розмаїттям. У ньому — бурхливі пристрасті й замріяність, драматична напруженість і лірична сповідь, філософські роздуми й дух боротьби.

Саме таке коло музичних образів притаманне Сонаті № 14.

-                    Чим відрізняється музика кожної з частин Сонати № 14?

-                    Чому Соната № 14 має другу програмну назву?

-                    Чому музичний твір, написаний понад 200 років тому, і досі бентежить мільйони сердець?

4. Слухання Сонати № 14 (II та III частин) Л. Бетховена.

-                    Яку характеристику образному змісту другої і третьої ча­стин твору ви можете дати?

Організація роботи в групах («Соната», «Рифма», «Палітра»).

Учитель. У І частині твору важкі роздуми змінюються на грайливий, легкий та витончений наспів II частини. Світла й тан­цювальна музика ніби зіткана зі спогадів про минуле щастя. Проте її яскраві фарби вкриті пеленою суму. Це — ніби радість, яка су­мує, і сум, що посміхається.

-                    Який образний зміст має фінал твору?

Що відчутно в його звучанні? (Звернення до запису на пла­каті, дошці чи у творчому зошиті.)

 (Спокій, роздуми, бунтівний дух боротьби, героїка, драма­тизм.)

-                    Чи згодні ви з французьким письменником Роменом Ролланом, який сказав, що це «картина дикої нічної бурі»?

Учитель. Для III частини характерні нейтральні пристрасті, Почуття, киплячі струмені, що вирвалися, назовні. Це виражен­ня гніву й захоплення, радості й тріумфу. Це кульмінація, верши­на драматургічного розвитку твору. Саме тут стає зрозумілим, що людина не скорилася під тягарем скорботи, а намагається пере­могти її.

Соната № 14 вражає єдністю частин і деталей. Ференц Ліст на­звав II частину цієї сонати «квіткою, що зростає між двох безо­день». Різні й на перший погляд суперечливі образи Бетховен по­єднав у художньо Цілісне творіння.

-                    Згадайте музику всієї сонати та спробуйте дати їй другу про­грамну назву. (Висловлювання різних груп.)

Учитель. Соната № 14 має другу назву — «Місячна». Вона ві­дома багатьом знавцям музики всього світу.

Цю назву їй дав не Л. Бетховен, а німецький романіст, драма­тург і музичний критик Людвіг Рельштаб.

Йому здалося, що музика І частини сонати змальовує перелив­часту гру місячного сяйва на воді озера у Швейцарії.

-                    Як ви думаєте, чи можна давати назву твору, маючи на увазі лише один його фрагмент?

-                    Чи згодні ви з такою назвою?

-                    Чи відповідає вона вашому сприйняттю музики сонати? (Організація роботи в групах.)

Учитель. Цікаву й повну характеристику сонати дав компо­зитор Д. Кабалевський: «Сприймайте її не тільки своїм слухом, а й усім серцем!.. Ви почуєте в її І частині таку скорботу, яку ніко­ли раніше не чули; у II частині — таку світлу й водночас таку сум­ну посмішку, яку раніше й не помічали; і у фіналі — таке непере­можне прагнення вирватися з кайданів страждань та печалі, про які можна сказати тільки такими словами: "Я схоплю долю за гор­лянку, їй не вдасться зігнути мене зовсім..."».

5. Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких кольорах ви ба­чите сонату Л. Бетховена?

6. Розучування пісні «Києве мій» композитора І. Шамо на слова поета Д. Луценка.

а) Слово вчителя.

Ця відома, сповнена любові до рідного міста пісня здобула всенародне визнання й стала неофіційною емблемою Києва. І якщо ви хоча б раз були в Києві, прогулювалися його зеленими вулицями, квітучим Хрещатиком, милувалися широким Дніпром, соборами, то ви неодмінно заспіваєте разом із композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком «Як тебе не любити, Києве мій!..».

б) Слухання пісні «Києве мій».

-                    Чи схвилювала вас ця пісня?

-                    Яким є образний зміст, характер її музики?

-                    Що в ній відчутно: маршовість, пісенність чи танцювальність?

в) Розучування пісні «Києве мій» (першого куплету).

При розучуванні першого куплету слід звернути увагу на особ­ливості ритму, мелодичні ходи, вальсовий характер музики, кан­тиленне звучання мелодії.

-                     Які пісні про Київ ви можете згадати та виконати?

-                      Чи має ваше місто (село), так само, як багато міст (сіл) в Україні, пісенні «емблеми»? Якщо ні, то створіть свою пісню про улюблене або рідне місто.

7. Підсумок уроку.,

а)  Запитання до учнів.

1. Чи схвилювала вас музика уроку?

2. Чому Соната № 14 Л. Бетховена, створена в 1801 році, є одним із найпопулярніших музичних творів нашого часу?

Соната № 14 розкриває багатство внутрішнього світу люди­ни, передає складну гаму пристрастей з неймовірною силою та витонченістю. До Бетховена це нікому не вдавалося зро­бити в музиці з такою повнотою вираження. Цей твір згодом

назвали «вікном у романтизм».

―                Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 стали називати «Місяч­ною»?

―                Чи відповідає ця назва вашому сприйняттю музики Сона­ти №14?

―                Чи близький особисто вам, сучасній людині, образний зміст Сонати № 14?                  .

―                Чи можна «Місячну сонату», пісню «Здрастуй, світ!» відне­сти до вічних творінь?

―                Що ви можете сказати про сучасність музики Л. Бет­ховена?

―                Чи можете ви погодитися з такими словами композитора Д. Шостаковича: «Чим далі ми відходимо за часом від епо­хи, у якій жив і творив Бетховен, тим яскравіше вимальову­ється перед нами безсмертна краса його творінь, міць його творчого духу» ?

б)  Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний"вибір. Написати пісню про рідне місто (село).

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Києве мій»І. Шамо або Сонати №14 (фрагмента) Л.Бетховена

УРОК 5

Епіграф до уроку:

«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».

А. Луначарський

Тема. Віковічність людських пристрастей у музиці Ж. Бізе.

Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості вті­лення образу Кармен в оперній та балетній му­зиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюї­та». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокре­ма творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Вихову­вати шанувальників музично-сценічного мисте­цтва.

Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увер­тюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена во­рожіння) — слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) — слухання; І. Шамо. «Києве мій» (ро­зучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедрі­на, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місяч­ної сонати» Л. Бетховена.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

-                    Із якою музикою, музичною інформацією ви прийшли на урок? Про що хотіли б розповісти?

(Розповідь учнів про, музику, яку вони слухали на власний вибір, про музичні події — конкурси, концерти,— які їх схви­лювали.)

-                    Яка музика вас зустріла, коли ви заходили до класу?

-                    У чому полягають особливості сонатного циклу «Місячної сонати»?

-                    Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 почали називати «Мі­сячною»?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Кохання юного Бетховена до Дж. Гвіччарді спонукало його на­писати чудову музику «Місячної сонати». Трагічне кохання Хозе й Кармен стало сюжетом опери «Кармен».

Чому опера, яка зазнала краху, все-таки знайшла шлях до мільйонів людських сердець?

Які образи розкриті в цій опері? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.

 4. Слухання фрагментів із опери Ж. Бізе «Кармен» (увертюра, хабанера, сцена ворожіння, куплети Ескамільйо).

а) Історія створення опери.

Учень-«музикознавець». Оперу «Кармен» за новелою пись­менника Проспера Меріме на замовлення паризького театру ко­мічної опери Ж. Бізе створював понад два роки. Яким же став сю­жет опери? У творі Бізе характери головних героїв новели суттєво змінилися: красуня-циганка Кармен стала символом жіночої кра­си й пристрасної волелюбності; суворий розбійник Хозе — про­стим, але запальним сільським парубком на військовій службі; яскравим постає й образ тореадора Ескамільйо.

Прем'єра опери «Кармен» відбулася навесні 1875 р. і... завер­шилася приголомшливим провалом, але в той самий час почався тріумфальний успіх опери на театральних сценах інших країн.

Послухайте та порівняйте два відгуки про оперу «Кармен».

«Потворна, безглузда музика, що страждає відсутністю мело­дій, а її сюжет — аморальний»,— писали в паризькій пресі.

«"Кармен" Бізе — одна з найчарівніших опер нашого часу... я впевнений, що років за десять "Кармен" буде найпопулярнішою оперою у світі...»,— писав П. І. Чайковський і не помилився.

б) Слухання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.

-                    Яку характеристику ви можете дати музиці фрагментів опери?

-                    Який із фрагментів опери вразив вас найбільше?

-                    Що ви можете сказати про характер музики цього твору?

-                    Який із фрагментів ви хотіли б виконати?

-                    Яким постає у творі тореадор?

-                    Який характер його куплетів?

-                    Що таке хабанера?

Звернімося до словника

Хабанера (ісп.habanera відLа НаЬапа — Гавана (місто, столи­ця Куби) — іспанський танець-пісня кубинського походження.

-                    У кого виникло бажання виконати фрагменти хабанери?

(Виконання з текстом, рухами.)

в) Що ви знаєте про життя і творчістьЖ. Бізе?

Учень-«музикознавець».Жорж Бі­зе народився в 1838 році поблизу Парижа в сім'ї музикантів й отримав при народжен­ні гучні імена Олександр Цезар Леопольд на честь всесвітньовідомих полководців. Про­те в родині його називали Жоржем. Із цим ім'ям він і ввійшов в історію світової музики.

Талановитий хлопчик у чотири роки вже знав усі ноти, а в десять — навчався в Паризь­кій консерваторії. У дев'ятнадцятирічномувіці Жорж був удостоєний Великої Римської премії за досягнен­ня у виконавстві та композиції. Його вчителем і справжнім другом був композитор Шарль Гуно.

Успіхи Бізе особливо цінував композитор Гектор Берліоз. Він написав про нього так: «Бізе неперевершено читає партитури... Йо­го піаністичний талант настільки великий... що його не можуть зу­пинити жодні труднощі». Проте від кар'єри піаніста Ж. Бізе від­мовився заради творчості. Його творчий доробок — це видатні опери, оперети, кантати, симфонія-кантата «Васко да Гама», тво­ри для фортепіано, понад 40 романсів, пісні, Дуети, обробки народ­них пісень.

Головна тема творчості Бізе — опери. Серед шести оперних творів композитора «Кармен» є вершиною реалістичної опери XIX ст. Французький письменник Ромен Роллан писав про неї так: «Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок».

5. Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна(хабанера й сцена ворожіння, Тореро).

а)  Слово вчителя.

Російський композитор Родіон Щедрін, створюючи образ Кар­мен на балетній сцені, не уявляв його без музики Жоржа Бізе. Водночас, На думку композитора, роль Кармен могла досконало виконати лише Майя Плісецька, видатна російська балерина та дружина Родіона Щедріна.

Задум композитора був реалізований  у «Кармен-сюїті» в одноактному балеті. Щедрін майстерно, творчо й обережно зумів зберегти музику опери Ж. Бізе, її  індивідуальність. Тому біля назви «Кармен-сюїта» завжди поряд два прізви­ща: Бізе Щедрін.

б) Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна.

-                     Які два протилежні світи відобра­жені в балеті?

-                     Чи відчуваєте ви відмінності в ха­рактеристиці основних героїв «Кармен»- опери й «Кармен-сюїти»?

в)  Творчі завдання («Композитор»,«Поет», «Художник).

-                   Яке оркестрове рішення допомагає розкрити основні образи «Кармен-сюїти»?

-                   Які інструменти використані для цього? (Бубон, маракаси, барабан, вібрафон, дзвони, там-там.)

-                    Чи зрозумілий і близький образ Кармен для сучасників і для вас особисто?

-                    Засобами якого улюбленого виду мистецтва ви виразили б свої враження від музики опери та відтворили б образ одного з ге­роїв? (Кармен, тореадора.)

-                    Які музичні твори, співзвучні темі опери «Кармен» та сюї­ти, ви можете згадати?

6. Розучування пісні «Києве мій» (другого й третього куплетів) І. Шамо.

При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, вираз­ність виконання.

Використання різних методичних прийомів: спів по черзі, гру­пами, індивідуально.

-                   Які пісні про Київ ви можете згадати?

-                   Чи зможете ви презентувати свою пісню про рідне місто?

7. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

―               Яка музика уроку вас вразила найбільше?

―               Який з образів опери «Кармен» або «Кармен-сюїти» вам найближчий?

―               У чому полягає сучасність сюжету «Кармен-сюїти»? («Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок»,— писав французький письменник Ромен Роллан.) -

―               Які засоби виразності найяскравіше розкривають образ піс­ні «Києве мій»?

―               Проведення «Мозкового штурму» на знання музичних тер­мінів^

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

 8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за відображе­ними в ній образами й почуттями. Відтворити засобами улюблено­го виду мистецтва образ одного з героїв опери або сюїти (Кармен, Ескамільйо).

 9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Тореро» із «Кармен-сюїти» Ж.Бізе – Р.Щедріна